Недомир на Донбасі, невідставка прем’єра, непроголосовані закони про землю і працю – огляд тижня, що минає

Автор: Міла Грушник

Темою тижня залишалося  збиття літака МАУ поблизу Тегерана. Наразі триває розслідування авіакатастрофи. Основною публічною версією залишається помилкове збиття іранськими військовими українського літака російською ракетою.  Звучать і версії про сплановане збиття не без участі російських спецслужб, однак, це лише теорії окремих експертів.

Звітуючи про хід розслідування в парламенті, міністр закордонних справ Вадим Пристайко пояснив нардепам, чому посольство України в Ірані спочатку виключило версію теракту або ракетного удару по українському літаку, – бо опублікувало версію подій іранської сторони, не вказавши, що це лише позиція офіційного Тегерана.  Чорні скриньки з літака МАУ Іран пообіцяв таки віддати на розшифровку до України.  Тіла одинадцяти загиблих в іранській  авіакатастрофі українців вже повернули Україні.

   Продовжують гинути українські військові на Донбасі. Від початку року загинули троє українських воїнів, 18 отримали поранення. Жертв обстрілів додалося в суботу:  на передовій один український військовий загинув, десятьох було поранено. Попри те, що окупанти не дотримуються домовленостей про «перестати стріляти»,   українська сторона на засіданні ТКГ у Мінську запропонувала три  додаткові ділянки для розведення військ.

  Тим часом через “держзраду” у Мінських угодах, а саме,   як свідка у кримінальному провадженні щодо  можливої держзради в ході підготовки “Мінських угод”  2015 року, викликали на допит екс-президента Петра Порошенка в ДБР. Повістку оприлюднили на сайті відомства. Від попередніх викликів останній відрізняється попередженням про «можливість примусового приводу в разі неявки».  Тож на відміну від попередніх викликів, що лишалися без реакції Порошенка, цього разу його прес-служба відреагувала. Відповіла заявою, що Порошенко прийде на допит, якщо йому вручать про це повістку, а не просто її опублікують. Тож шоу «посадки будуть» триває. 

   Інших повісток – з призовом на строкову військову службу – вже точно дочекаються  адресати. Тепер призиватимуть в армію не з 20-ти, як раніше, а з вісімнадцяти років. Це передбачено указом Президента про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби та черговий призов. Цікаво, чи братимуть юнаків до війська прямо з-за шкільної парти… Адже, якщо в школу йти в 7 років, навчатися 12-ть, то випуск буде в 19-ть…

    Нардепи ж раптом перейнялися «вічними» (за їх визначенням) цінностями – в парламенті  створили   міжфракційне об’єднання   “Цінності, гідність, родина”. Цікаво, що консервативну ініціативу молодого нардепа від «СН» Святослава Юраша  підтримали понад 300 депутатів.  Символічно, що майже одночасно парламент таки звільнив депутата Богдана Яременка з посади голови  Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Того, що  «погорів» на переписці  щодо платних інтимних послуг. Рада призначила на цю посаду одн партійця Яременка Олександра Мережка.  До слова, Мережко не проголосував за звернення українського парламенту до влади Італії, у якому  Рада просить Президента і парламент Італії в рамках їхніх повноважень забезпечити прозорість, об’єктивність та неупередженість апеляційного провадження стосовно Віталія Марківа. У документі відзначається, що процес над нацгвардійцем відбувався у глибоко антиукраїнській атмосфері, а докази сторони обвинувачення базувалися на чутках та упередженнях. Італійський суд засудив  Марківа до 24 років ув’язнення. До вироку Марків, який має подвійне громадянство України та Італії, кілька років перебував під вартою у в’язниці в Італії за звинуваченням у загибелі італійського фотокореспондента Андреа Рокеллі на Донбасі. Україна заперечує причетність бійця Нацгвардії до смерті італійського репортера і його російського перекладача, які загинули у травні 2014 року поблизу Слов’янська, окупованого тоді проросійськими силами.

  Два тижні дав Президент керівникам  правоохоронних структур на те, щоб встановили причетних до запису розмов  урядовців. 15 січня ввечері в мережі з’явився запис розмови з голосами, схожими на голоси прем’єра Олексія Гончарука, міністрів Тимофія Милованова і Оксани Маркарової та  заступниці голови Нацбанку Катерини Рожкової. Під час бесіди, яка, ймовірно,  відбулася в грудні торік, прем’єр називає себе профаном в економіці й говорить про некомпетентність в економічних питаннях президента Зеленського, вдавшись до формулювання «в нього в голові туман».  Після  цього прем’єр  написав заяву про відставку. Спрямував  папір  не в парламент, як це передбачає законодавство, а в офіс Президента.  Пізніше в парламенті пояснив депутатам, що заяву написав на ім’я Голови Верховної Ради і передав її президенту “з правом внесення в парламент”.  Зеленський «думав» зранку до вечора, видавши якраз до випусків вечірніх новин  відео, де говорить, що вирішив дати прем”єру і уряду ще один шанс за умови вирішення кількох важливих питань.

  Одне з тих питань – рівень зарплат для керівників міністерств і відомств. Саме про це мав звітувати у п’ятницю Гончарук у парламенті, але не зробив цього якраз через «заяву про відставку». Скандал спричинили численні повідомлення про багатотисячні премії урядовців «під ялинку». Зокрема, міністр культури  Бородянський та його заступники задекларували сукупний розмір  грудневої зарплати на  понад 2 млн. грн.  В суботу  Кабмін таки  оприлюднив зарплати усіх урядовців. Найвищу міністерську середню зарплату минулого року отримував  Арсен Аваков:  100 тис. грн. Інші відстають не на багато. Уряд пообіцяв щомісяця оприлюднювати на своєму сайті доходи міністрів та заступників. Пообіцяли й створити на сайтах розділи про ефективність роботи міністрів.  Як вимірюватимуть, цей показник, поки незрозуміло.

   Працівники ж рядові перейнялися перспективою появи нового трудового кодексу. Масові протести, віче профспілок та обіцянки ще масштабніших акцій, якщо парламент у нинішньому вигляді ухвалить  законопроєкт “Про працю”. Невдоволені, зокрема, тим, що роботодавець матиме змогу звільняти працівників із власної ініціативи, навіть, якщо ті не припускаються помилок. Урядовий законопроєкт “Про працю” має замінити Кодекс законів про працю, ухвалений ще в 1971-му році. Документ, серед іншого, скасує паперові трудові книжки,запроваджуючи електронні. Щодо робочого часу, пропонують зберегти 40-годинний робочий тиждень, а ще легалізувати гнучкий графік і дистанційну роботу. Вихідний має бути не менше 24-ох годин. Оплачувана відпустка залишиться, щонайменше 24 дні.   В результаті парламент вирішив поки відкласти розгляд нового трудового кодексу. Не наважилася Рада й на відкриття   ринку сільгоспземель – проти земельного законопроєкту також відбулися масові протести.

       А от законопроєкт про легалізацію грального бізнесу Верховна Рада підтримала у повторному першому читанні. Документ, зокрема, передбачає збільшення віку гравця з 18-ти до 21-го року. Зали гральних автоматів мають бути винятково у три-, чотири- п”ятизіркових готелях площею не менше 500 квадратних метрів. Документ забороняє розміщення гральних залів та букмекерських пунктів в окремих приміщеннях.

   Ще один результат роботи парламентаріїв  – законопроєкт “Про повну загальну середню освіту”. Документ, зокрема, передбачає державну мову освіти. Врегульовує питання навчання мовами корінних народів та нацменшин.  Очевидно, закон  таки захищає державний інтерес, оскільки в Росії вирішили, що це підстава, аби звернутися до міжнародних організацій із заявами про порушення прав людини. МЗС Росії заявило про “подвійну дискримінацію” російської мови в Україні, у новому законі Кремль побачив  намір “очистити Україну від російськомовних дітей”. Негативно відреагували на закон про середню освіту і в угорській громаді Закарпаття, де відстоюють можливість навчання дітей суто угорською.

    До слова, з 16 січня запрацювала ще одна норма вже чинного закону про мову, що вимагає: вся реклама в Україні має бути державною мовою. При цьому телерадіоорганізації закордонного мовлення, а також ті, що ведуть мовлення однією або кількома офіційними мовами Європейського Союзу, поряд із державною мовою можуть розміщувати рекламу офіційними мовами ЄС. Допускається розміщення реклами однією з офіційних мов ЄС у друкованих ЗМІ, які видаються цією мовою.

     Наскільки держава забезпечить дотримання цього закону, поки велике питання… Натомість є закон, який поки не ухвалений, але може бути виконаний якнайшвидше. Принаймні, влада демонструє таку готовність. Мінкульт представив проєкт закону “Про протидію дезінформації”. Його планують внести до парламенту до березня. Документ запроваджує адміністративну і кримінальну відповідальність для ЗМІ за поширення дезінформації. Передбачається запровадження для журналістів “єдиної прескарти”, яку держава буде визнавати як підтвердження статусу професії.   В проєкті йдеться про заснування організації журналістського самоврядування, яка буде стежити за дотриманням профетики та стандартів і видавати згадану прескарту. Ця ж організація розробить і затвердить Кодекс професійної етики журналістів. Якщо хтось із журналістів не виявить бажання вступати до цієї організації, він зможе бути просто журналістом. Тобто, в Україні вже невдовзі можуть з»явитися нові трактування  однієї професії:   журналісти і просто журналісти.

    Реванш, такий реванш. Очевидно, все настільки за планом, що очільник президентського офісу Богдан аж засумував: так і написав у ФБ: «скукотища». Звичайно ж, написав, російською.

Facebook Comments
Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin

Супутні публікації