У грудні 2015 року я вперше дізнався про існування школи № 78 і зробив матеріал про те, що першокласник цієї школи не мав з ким спілкуватись українською мовою в україномовній школі. На зауваження батьків, вчителі відреагували стандартно – запропонували заткнутися, апелюючи до більшості, яку все влаштовує. Мій матеріал з сайту “Радіо-Ера” зняли і запропонували займатися цією темою не чіпаючи 78 школу, бо “Так стали зірки” – сказав мені авторитетний керівник, випускник журналістського факультету, син журналіста, Заслужений журналіст України Віталій Олександрович Дикий, якого я поважав до цього моменту і був йому вдячний, за те, що вдруге взяв мене на роботу у 2010 році після КМДА. Отже, отримавши такого професійного ляпаса, я написав заяву про звільнення, де причиною вказав “цензура”. Матеріал на сайті не поновили, заяву підписали. Я єдиний звільнився з цієї радіостанції з причини цензури. На цій радіостанції залишаються працювати люди навіть після того, як туди прийшов українофоб Ганапольський. На мою думку, це убогі раби-заробітчани, які не мають власної гідності. Прихід Ганапольського на українську радіостанцію мав би спричинити масове звільнення. А нічого подібного. Тільки одна ведуча прийшла на роботу пяна. ( можливо, переживаючи за такий професійний ляпас) і її за це звільнили. Отже, слухаючи українофобське радіо Ера ви самі стаєте українофобом і сепаратистом. Я започаткував свій власний проект. Згодом до мене звернулися батьки пятикласників цієї школи і дали мені послухати звук, який мене шокував. Я написав запит Лілії Гриневич. МОН мені відповіло, що вчительок покарали… доганою. І вони далі вчать дітей, мають можливість і далі на них верещати, говорити на уроках мовою сепаратистів і всіх це влаштовує. Саме це стало основою сюжету. А згодом додав інформації українофоб-соціолог і мер Полтави. Буду вдячний за поширення і обговорення