Автор: Міла Грушник

 

    Паралізований Київ. Справа рук накачаного наркотиками невдахи,

який заблокував міст у годину пік, коли   всі масово поверталися з роботи. 18 вересня близько 16-ої години озброєний чоловік зупинив свого кабріолета на мосту Метро, дістав зброю і став погрожувати цей міст підірвати. Далі було видовищно. Правоохоронці розгорнули спецоперацію, перекрили під’їзди до моста, залучили бронетехніку, квадрокоптери, катери. Збілися журналісти, приїхали все ще міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і  поки ще мер Віталій Кличко.  Врешті чоловік здався. Здався красиво – відео можна побачити в інтернеті. Ще до затримання поліція ідентифікувала особу, як пізніше з’ясувалося, хулігана. Олексій Белько, уродженець Криму, екс-учасник АТО, звільнений із ЗСУ  три місяці тому. Одразу після затримання Белька звинуватили у підготовці теракту і говорили про загрозу пожиттєвого ув”язнення. Вже наступного дня кваліфікацію статті  змінили, бо вже не терорист, а хуліган не мав при собі вибухівки. Лише – карабін і помпову рушницю. За хуліганство та неправдиве повідомлення про замінування йому світить до семи років в’язниці. Кілька місяців тому затриманий вже уник відповідальності, коли в нього  вилучили 2 кілограми вибухівки та патрони. Бо сам все здав. На захист колишнього вояки став міністр Аваков. Сказав,  що клопотатиме про мінімальне покарання для Белька, оскільки той здійснив “найдурніший вчинок” в стані наркотичного сп’яніння. Аваков навіть хотів взяти його на поруки. У ФБ міністр  виклав відео допиту затриманого.  Той розповідає, що не мав наміру підривати міст, а лиш хотів привернути до себе увагу. Зізнався, що вживав наркотики і шість днів не спав. У п»ятницю Бельку обрали запобіжний захід –  2 місяці під вартою, або застава 288 тисяч гривень. Шанси користатися заставою у Белька чималі. Взяти підозрюваного на поруки, окрім Авакова,  хотіли нардеп Яна Зінкевич та командир спецпідрозділу КОРД (який і здійснив спецоперацію із захоплення хулігана)  Микола Путій. Чутливі в Україні силовики. Чи може в них Стокгольмський синдром?..

   Вже за два дні  до рятувальних служб Києва надійшло повідомлення про замінування всіх столичних мостів. А ще медичних закладів, житлових будинків та дипустанов…  Рух мостами не перекривали, однак спеціалісти традиційно провели спецперевірку. Традиційно, бо від початку російської агресії анонімні дзвінки про мінування в столиці стали щоденною реальністю. Колись таки вибухне?

  Саме через повідомлення про замінування, правоохоронці не пускали активістів та пресу в урядовий квартал на акцію “Нормандська змова – державна зрада”. Щоправда, після перевірки території, людям дозволили підійти до Офісу Президента. Акція за участі близько двох тисяч людей, які заполонили вулицю Банкову перед ОПУ, стала наймасовішою після приходу до влади ЗЕкоманди. Однак, чимало політологів твердять, що привид третього Майдану вже побачили.

  У суботу той привид явився знову. Вже відпустили, але до того затримали 28 людей поліцейські на Львівщині. Зранку на станції Соснівка дві сотні протестувальників заблокували майже 150 вагонів з вугіллям, стверджуючи, що це вугілля з Росії. Поліція до мітинг арів застосувала силу. В сутичках 8 правоохоронців дістали травми.  Проти  затриманих  відкрили кримінальне провадження за блокування транспортних комунікацій та також захоплення транспортного підприємства. Санкція статті передбачає від 2 до 5 років ув’язнення.  

  Та повернімося на Банкову. До ОПУ приходили  стурбовані заявами  високопосадовців про готовність української влади погодитися на мирне врегулювання з РФ за формулою Штайнмаєра. За нею  Донбас отримує “особливий статус” в день проведення виборів на окупованих територіях.  18 вересня, коли псевдомінер захопив  столичний міст, у Мінську відбулося засідання ТКГ, де мало не закріпили підписами  анонсований компроміс. Однак, цього не сталося. Поки. Україна  вимагає  роззброєння бойовиків, виведення російських військ та відновлення контролю над держкордоном. А Росія та підтримувані нею ОРДЛО хочуть перш за все особливого статусу ОРДЛО, місцевих виборів на їхніх умовах та амністії для УБД. Противники капітуляції України застерігають, що все може відбутися під час  переговорів у “Нормандському форматі”.  Їх дата поки не визначена, але вперше за останні три роки до цієї зустрічі ведеться підготовка. Міністр закордонних справ Вадим Пристайко не виключив, що підсумком зустрічі може стати укладення широкої угоди, яка включатиме не лише питання  Донбасу, а  й енергетичні.  До слова, 19 вересня у Брюсселі відбувся третій раунд переговорів  ЄС-РФ-Україна щодо транзиту газу після  2019 року. Тривали перемовини 40 хвилин. Умови транзиту поки не визначили, але погодились, що домовленості базуватимуться на європейському законодавстві.  Продовжать  розмову за  місяць. Не виключено, що до того часу лідери «нормандської четвірки» встигнуть зустрітися й остаточно все вирішити. За неофіційними даними, питання з Донбасом має бути врегульоване до кінця року, бо, мовляв, Європа втомилася й хоче спокою. Однак, думка про те, що в українських органах влади населення ОРДЛО почне отримувати біометричні паспорти та їздити за безвізом до ЄС спокою зовсім не додає.

    Про те, з ким  доводиться мати справу, вступаючи в переговори з Росією, нагадали українцям звільнені з російського полону в результаті обміну 7 вересня політв’язні Володимир Балух та Микола Карпюк. Кримський фермер Балух розповів про побиття і катування електрострумом. Все це у присутності медика, який  вимірював тиск і температуру. Катування відбувалися не на етапі слідства з метою вибивання потрібних ФСБ свідчень, а  після вироку – тортури і знущання стали для Балуха покаранням за боротьбу з російською системою. Російські силовики затримали його у грудні 2016-го в окупованому Криму. Після анексії Криму Володимир Балух на своєму будинку вивісив український прапор і табличку “Вулиця Героїв Небесної Сотні”. Підконтрольний Росії кримський суд засудив його до 5-ти років колонії.

   Микола Карпюк, якого в Росії засудили до понад 22  років ув’язнення за, начебто, участь у Чеченській війні, розповів, що його катували в російських СІЗО, аби вибити зізнання. За словами Карпюка, участі у війні в Чечні він не брав. Карпюк  родом з Рівного. У 90-х був головою рівненського осередку УНА.   У березні 2014-го його затримали під час в’їзду до Росії.

   Витрати на безпеку та оборону (понад 200 млрд. грн.)  залишилися в пріоритеті у проекті Держбюджету на 2020-й рік, який Уряд передав на розгляд парламенту. ДБ  розрахований за курсом долара 28 грн 20 коп. Мінімальна зарплата у 2020 –му  становитиме 4 723 грн. Прожитковий мінімум – 2  тисячі. Верховна Рада має ухвалити ДБ-2020 в цілому до 1-го грудня. Майже третина державних коштів наступного року піде на виплату держборгів. Вчителі піймали облизня. І йдеться не лише про примарні 4 тис. євро, обіцяні ЗЕкомандою в розпалі передвиборчої кампанії. Не отримають освітяни навіть підвищення, гарантованого Урядом Гройсмана. Адже кошти на підвищення зарплат відповідно до рішення Уряду від 10 липня не передбачені у ДБ-2020. Максимум, якого можна очікувати, – кількавідсоткова індексація.

  Невдовзі новації чекають на український бізнес. Рада продовжила «клепати» закони. Серед ухвалених заборона на українські пармезан, фета, коньяк і шампанське (через обіцяне Європі вдосконалення правової охорони географічних зазначень)та розширення сфери обов’язкового використання касових апаратів  для малого бізнесу.

   Найласіше, що може бути в Україні – ЗЕМЛЮ – розподілять вже наступного року. Проєкт закону про обіг земель сільськогосподарського призначення опублікувало  Мінекономрозвитку. За ним заборона продажу  спливає 1-го жовтня 2020-го. Право на купівлю отримають громадяни України, вітчизняні компанії, громади та держава. Перший у черзі на купівлю орендар землі. Страшилки про китайців, про арабів чи про інопланетян, які вивезуть нашу землю вагонами, – це маячня, – запевнив президент Зеленський. Пам’ятаємо, як аналогічно обнадійливо все виглядало перед розпродажем промислових підприємств, де нині господарюють олігархи… Раніше Зеленський доручив Кабміну до жовтня розробити законопроект про ринок земель, а парламенту – ухвалити його до грудня поточного року.  Судячи з того, як слухняно голосують «Слуги народу», що складають у ВРУ більшість, план буде зреалізовано вчасно.

   Щоправда, про злагодженість з’явилися сумніви. Минулого тижня після невдалого голосування за закон щодо спрощення обшуків депутатів та стеження за ними, спікер Разумков змушений був «врозумляти» зелені штики: попросив не підставляти його, заздалегідь попереджаючи про закони, які їх турбують. «Щоб не ганьбитися». Монобільшість дає збій не вперше. Але лише у випадках, коли виникає загроза інтересам слуг. Але не  інтересам господарів (як задекларовано, – народу))

   Для «господарів»  доста видовищ. Тепер – згарище будинку екс-очільниці Нацбанку

Валерії Гонтаревої. Спалахнуло вночі 17 вересня в селі Гореничі під Києвом. Єдина версія пожежі – навмисний підпал.  Наприкінці серпня   Гонтареву збила машина в Лондоні (там вона живе і викладає в школі економіки). Потерпіла  досі в лікарні з переломами.  Уночі проти 5-го вересня у середмісті Києва спалили автівку, зареєстровану на  невістку екс-очільниці НБУ, яку теж звати Валерія Гонтарева.  В Україні Гонтарева фігурує як свідок у двох кримінальних справах. Про розкрадання 150-ти млн. грн. під час укладання угоди між Аграрним фондом та “Брок-бізнес банком”  Курченка. І про зловживання службовим становищем. За версією слідства, керівництво НБУ 2016 р. змінило правила валютного регулювання з метою отримання неправомірної вигоди.  Гонтарева говорить про переслідування, називаючи конкретне прізвище, – Коломойський. Її опоненти, зокрема, той же олігарх Коломойський, який через неї лишився без Приватбанку, натякає на те, що Гонтарева хоче політичного притулку у Великій Британії, тому самам себе збиває і палить. Олігарх образився на звинувачення Гонтаревої і пообіцяв їй судовий позов. Звичайно ж, у найсправедливіший в світі  – український суд. Та навряд чи для когось, окрім них двох, ці розборки важливі.

   Що насправді важливо, так це доля Українського інституту національної пам’яті після звільнення його очільника Володимира В’ятровича. Звільнений Кабміном історик каже, що отримав від Прем‘єр-міністра Олексія Гончарука запевнення, що Інститут продовжить

роботу у нинішньому статусі і реалізує започатковані проєкти. Чи можливо зробити більше, ніж В»ятрович?  Сам він назвав своїми найбільшими досягненнями   позбавлення України від тоталітарної комуністичної символіки, відкриття архівів КДБ, визнання  борцями за незалежність усіх тих, хто зі зброєю в руках чи ненасильницькими методами наближав нашу незалежність 1991 року. Тут справді: сказано – зроблено.

   Справжній бальзам на українську душу – Львівський BookForum. Відбувся вже 26-ий. Тривав 5 днів на 30-ти локаціях. Більше тисячі учасників із 34 країн.  Презентація  Олегом Сенцовим книги «Маркетер». Загалом  –  близько 2 тисяч книжкових новинок.  Але що розказувати… туди треба було їхати.

   Ще кілька слів про те, чим їхати. Гіперлупа в Україні не буде. Ні, ну це всі знали й так, але тепер офіційно: «Гіперлупа в Україні не буде».  Новий міністр інфраструктури Владислав Криклій відмовився від проекту Hyperloop, яким опікувався його попередник Володимир Омелян. Омелян заявляв, що в 2019 році в Дніпрі можуть почати будівництво тестового майданчика. Криклій визнав, – ідея, м’яко кажучи, абсурдна. Та нічого, абсурду в Україні не бракує. Тож не засумуємо. Навіть без гіперлупа.