Жванецький якось сказав: « У нас безкоштовна медицина… Вона у нас така безкоштовна, що не знаєш, кому заплатити, щоб дізнатися діагноз».
Оце приблизно таке у нас з політичними експертами, політологами, політтехнологами… Давайте згадаємо, хто з наших політичних експертів-авторитетів-професіоналів-директорів усіляких центрів передбачив напад Росії на Україну і загарбання Криму? Не згадаєте такого, бо не було їх. Вони говорили про необхідність збереження балансу між Європою і Росією, про те, що південь і схід не готовий до євроінтеграції, про стратегічного східного партнера… Всі без винятку вживали цей цинічний, абсолютно брехливий зворот «стратегічний східний партнер». Під гелготання про стратегічного східного партнера наші літаки і вертольоти вчилися відбивати атаки різноманітних НАТОвських мілітарних гаджетів… Як наслідок, коли реальний ворог на нас напав – його ракети з легкістю збивали українців у небі, бо ніхто і не думав про Росію, як про ворога і окупанта. А чому? Чи експерти не дивилися російське телебачення, чи вони не слухали радіо? Чи вони не давали коментарі російським медіа, які тривалий час використовували ці коментарі у своїх пропагандистських сюжетах?
А хіба важко було вгадати наміри Росії за наполегливою вимогою запровадити російську, як другу державну? А слабо провести паралель з початком другої світової війни і проаналізувати заяви Гітлера стосовно Австрії чи Судетів?
Тому, експерти професіонали-завсідники ефірів, консультанти царьових-симоненків-єрмаків повинні розуміти – кров українців і на їхніх руках (чи язиках). Це їхні аналітичні висновки, прочитані чиновниками та політиками дали можливість Росії підготувати на наших теренах зрадників і колаборантів, посадити у президентське крісло двічі несудимого Януковича, згодом його колегу по партії Регіонів – Порошенка а пізніше – Зеленського і створити страшилки у вигляді тягнибоків-фаріонів-ярошів…
Головний висновок з усього цього абзацу – раз наші професіонали-політологи-аналітики не змогли передбачити того, що нині відбувається у країні, отже рівень їхнього професіоналізму не вищий від рівня домогосподарки на кухні.
І от я зі свого дилетантського рівня згадую, як ще 20 років тому говорив своїм колегам, що російська мова зрештою закличе російські ракети, маючи на увазі високотиражних адептів «русскава міра», які і нині успішно виходять та туманять голови українцям. Мене тоді називали за це нациком. Нині, коли йде війна, цей спогад змушує мене спробувати спрогнозувати, що буде далі з нами, і з ними. Можливо, мій прогноз не збудеться, але через 10 років у такому разі я публічно вибачусь за помилку. ( чи чули ви вибачення експертів, які називали Росію стратегічним партнером України?) Ну так от.
Як мені здається, Казань знову буде столицею держави. Думаю, на це піде років 20. Дагестан, Чечня, Інгушетія і, можливо ще кілька кавказьких регіонів стануть незалежними державами. Теж років за 20.
Кубань, де живуть українці, стане частиною України. Причому, нам навіть не доведеться «рятувати» україномовних, як нині росіяни «рятують» російськомовних на Донбасі. Самі прийдуть, зрозумівши, що від хаосу треба тікати в цивілізацію. Стосовно Курської і Воронезької областей – важко сказати. Можливо, вони і хотітимуть назад в Україну, але Україна їх не хотітиме. Адже Україна прагнутиме стати європейською державою, а населення по сусідству розуміє лише права, а обов’язки цивілізованого світу не розуміє…
Москва стане центром мусульманського світу. Мером оберуть таджика, який перед цим тривалий час працював двірником, потім начальником ЖЕКу, потім організував свою приватну компанію…
Працьовиті вихідці з середньої Азії остаточно посунуть від влади ледачих і злодійкуватих корінних москвичів, китайці у цьому питанні допоможуть – вони дуже швидко інтегруються, при цьому залишаючись непомітними. Сибірська республіка буде формально незалежною, але оскільки більшість населення – китайці, вектор інтеграції зрозумілий. Територія до Байкалу стане китайською навіть без жодних рішень чи угод. А з ким укладати угоду? Всі свої. Всі і так згодні.
Стосовно ж нинішніх керівників московської держави… Міжнародний трибунал заочно винесе вирок за злочини скоєні в Україні, зокрема у Криму, майно і рахунки будуть заарештовані, Україна від Сяну до Дону на ці гроші відбудується, як східна Німеччина після звільнення від радянської окупації і прийде мир на нашу землю. Але, лише до наступного «збирача земель московських». І тут уже завдання кожного українця не допустити такого розвитку подій. Це і стане національною українською ідеєю – вбити дракона і в собі, і у сусідові, бо сусідові з драконом жити якось звичніше, спокійніше якось. Тому, для того, щоб ніколи вже проспект Бандери у Москві не перейменували знову у Твєрскую, а площа Шухевича знову не стала Красною – доведеться постаратися. І не лише державі, а кожному з нас. Проаналізуйте, яка мова за замовчанням у вас у телефоні? Якою мовою ви дивитесь кіно на ютубі чи нетфліксі? Якою мовою ви спілкуєтесь на роботі? Російською – рано чи пізно до вас прилетить російська ракета. І таким чином допоможе вам зрозуміти, що російська мова – це мова смерті.
