Від редактора. На прохання “РБЦ” українка – працівниця  косметичної фабрики під Варшавою описала свою роботу за 13 злотих брутто (9.88 нетто) 5 днів на тиждень по 8 годин на посаді пакувальниці.  Це стартова робота для вивчення польської мови у польському колективі для того, щоб у майбутньому працювати за фахом. Ставте запитання у коментарях під текстом. Будемо його доповнювати.  Відповідаючи на запитання коментаторів зазначу, щр обмежень для цієї роботи, окрім описаних у тексті, немає. Стосовно житла… Ми не платимо за житло нашим працівникам, але підказати житло я можу. Докладно про житло у Варшаві тут

Автор тексту: Ніка Крегель

Фабрика з виробництва косметики – підприємство закритого циклу. Тут розробляють рецептуру, роблять упаковку, тестують готовий продукт, розливають і пакують креми, тоніки, масла і т.д.

Саме упаковка і дозування – мої прямі обов’язки. Робота організована в 2 зміни. З 6.00 до 14.00 і з 14.00 до 22.00. На початку зміни кожному працівникові дають персональне завдання на всю зміну (в групах або індивідуальне). Хтось займається пакуванням кремів, хтось розливає креми або тоніки, а хтось складає коробочки для упаковки. До слова, останнє є найпростішим завданням, через нього проходять усі новички в перший день.

Темп роботи доволі швидкий. Упакувати 3000 кремів за зміну – не питання! Розлити 6000 тюбиків скрабу — будь ласка! Загалом, нудьгувати не доводиться. Перерви дві. Перша – 20 хвилин, друга – 10. Є зручна кімната, де можна пообідати і зробити чай або каву. Все потрібно приносити з собою – на фабриці немає автоматів з напоями або снеками.

Кожна зміна закінчується стандартним «Do widzenia! Do jutra!”. Для цього збирають всіх в «дужей халі» (найбільшій кімнаті) і в кращих традиціях західної корпоративної культури з нами прощається начальник зміни і дякує за роботу. Дрібниця, а приємно.

Особисто мій начальник в Україні міг дозволити собі подзвонити в 6 вечора на мобільний, запитати, чому мене немає на робочому місці (а робочий день у мене закінчувався о 17.00) і при цьому щиро здивуватися моєму нахабству піти з роботи раніше 8 вечора. Взагалі багато на цій роботі складається з дрібниць. Наявність гарячої води для рук, щоденне прибирання свого робочого місця, видача уніформи (взуття, штани, футболка, халат, шапочка, рукавички), відносини в колективі … Поляки доволі позитивно ставляться до українців і допомагають нам в освоєнні польської мови. Працюючи без знання мови, відчуваєш себе «людиною з обмеженими можливостями». Але коли розумієш масштаб цих можливостей, починаєш посилено читати книги, ходити на курси і вчити, вчити, вчити польську … Так, тут немає кар’єрного зростання. Так, фабрика розташована фактично за Варшавою (Michalowice).

Так, фізична витривалість тут потрібна (зауважте, моя вага не більше 50кг і зріст 164 – я справляюся). «У темпі вальсу» працювати не вийде. Але  лояльне ставлення до людей без мови на цьому місці ідеально підходить як стартова робота. Якщо перелічені  нюанси вас не лякають, то можна тут залишитися і на довше.

Про решту вакансії агенції Pracainfo читайте тут 

.

Від редакції: Намагаючись полегшити життя працівникам цієї фабрики, ми знайшли прийнятне житло для працівників у Міхаловіцах фактично за 5 хвилин пішки від місця роботи на вулиці Колейовій. Там нині є вільні місця і є можливість отримання умови винаймання житла. 650 злотих за місце з усіма оплатами. Телефон власника будинку 513 661 166 Марек

Негативна інформація теж є. І у міру її появи у коментарях, я її сюди додаватиму.  Як завжди, перед у негативі ведуть росіяни. Ось коментар однієї росіянки з білоруським паспортом.

Почему девушка не пишет о кровавых мозолях? Да потому, что кроме конфекции еще ничего не делала….но все впереди! Во-вторых, о непонятном отношении определенных личностей….польке говорить- “радуйтесь, что достали умову злицэния, а не на черно работаете” (это относилось к украинке)….странно…Да, в основном люди хорошие. Для начала может быть! Но не так там все шоколадно!