Автор Міла Грушник
Лютий. Фініш.
Нинішній березень для українців буде не першим весняним, а останнім передвиборчим місяцем. Питання “а ти за кого голосуватимеш?” звучить все частіше. Розгубленість у відповідь і усвідомлення того, що з 44-ох за списком та кількох фактичних кандидатів “обирати-то й нікого” – міцніє. Кандидати ж невтомні – повістку дня диктують все напруженішу.
“…немає в революції кінця”
У Революції Гідності перший ювілей. Найзворушливіший момент п”ятої річниці героїчно-трагічних подій – виступ Президента Європейської ради Дональда Туска українською мовою в українському парламенті. Він нагадав, що Революція Гідності починалася й проходила під прапорами ЄС. Пояснив, що європолітики, які ставлять під сумнів територіальну цілісність України одночасно є тими, хто виступає проти єдиної Європи. “Скажи, що думаєш про Україну, і я знатиму, що ти думаєш про Європу”, – зауважив Туск. Це щось на кшталт, як ми питаємо, – “Чий Крим?”, щоб розставити крапки над “І”. Ще Туск просив українських політиків проводити реформи й не пересваритися у процесі обрання глави держави.
Найобурливішим моментом я б назвала допис Генпрокурора Юрія Луценка у Фейсбуку. Так він прозвітував про розслідування вбивств майданівців. Повідомив, – з 66 встановлених слідством виконавців, які підозрюються у вбивствах активістів на Майдані, 46 втекли в РФ, і лише решта під вартою. Луценко стверджує, що ГПУ “фактично завершило” слідство про тих, хто віддав злочинні накази, що призвели до вбивств і поранень на Майдані. До трагічних наслідків призвели злочинні накази Януковича, екс-голови СБУ Якименка, екс-міністра внутрішніх справ Захарченка та їхніх деяких підлеглих. А ще міністра оборони Лебедєва та екс-начальника Генштабу Замани. Як відомо, вони всі теж далеко. Звичайно, Луценко й далі твердить, що ця справа для нього найважливіша. А от начальник управління спецрозслідування Генпрокуратури Сергій Горбатюк заявив, що розслідування злочинів проти протестувальників на Майдані у 2013-2014 рр. не завершилося через відсутність підтримки керівництва України та правоохоронних органів. Тому як майже крапку в цй справ можна сприймати исновок Міжнародноїа правозахисної організація Amnesty International. Там заявили, що українська влада за 5 років не змогла ефективно розслідувати злочини, скоєні під час Євромайдану 2013-2014 років. Це, суб”єктивно, але чомусь здається, що далі змінюватиметься не результат, а лише кількість років: 6,7,8…
Бувалі ж (президент Леонід Кучма) задумалися про загрози бунту, що може бути набагато кривавішим, ніж Майдан п”ять років тому.
Передвиборче.
Політикам нині себе б вберегти. 8 кандидатів у президенти звернулися до поліції з проханням про охорону. Прізвища ці поліція не оприлюднила. Охорону їм за державний кошт надати мусить. Закон-бо так гласить. а от оприлюднення прізвищ ще не відомо, як на рейтингах позначиться…
З рейтингами теж бентежно. В останніх опитуваннях першість утримує комік Зеленський (23,8%). Щоправда, відрив трохи скоротився між ним та Порошенком (20,3%) і Тимошенко (15,9%). Принаймні таке “Социс” надосліджував. В чому схожі всі рейтинги, так це в парадоксальному результаті опитування не про те, за кого респондент голосуватиме, а про його думку щодо підсумків голосування. Найімовірнішим переможцем президентських виборів 23,9% респондентів вважають Порошенка. Перемогу Тимошенко прогнозують 16,3% опитаних, а Зеленському 12,5%.
“Самі прийдуть, самі дадуть”
І що лиш не витворяють кандидати заради тих рейтингів. Нічого не робить лише Зеленський. Навіть з електорам зустрічається суто на своїх концертах. Його рейтинг росте лише завдяки фантазіям виборців. Чудова технологія – фінансово- і нервозберігаюча. Іншим же доводиться непереливки. А разом з ними й виборцям. Найдратівливішу точку на терплячому тілі українського соціуму затерли до синяків. От у березні українці мають вперше отримати монетизовані субсидії. Простіше кажучи, готівку, яку треба взяти й віддати за компослуги. Комунальні борги ростуть невпинно, а що буде, як частина субсидіантів гроші до комунальників не донесе, годі прогнозувати… Тимошенко заявила, що рішення про монетизацію субсидій це технологія масового підкупу виборців Порошенком. “Ціни на газ встановлює не ринок, а президентська НКРЕКП, яку він створює своїм указом”, – нагадала кандидатка, яка обіцяє зниження ціни на газ удвічі… Нагороджений цього тижня Хрестом Івана Мазепи спікер виборчого штабу Порошенка Олег Медведєв пообіцяв уточнювати, що Порошенко робить як кандидат, а що – як вже Президент.
Можуть і “надавати”
Тим часом протистояння силових структур на фоні виборчої кампанії остаточно перейшло у вікдрите. Нардепу від “Батьківщини” Руслану Богдану довелося відкараскуватися від звинувачення СБУ в тому, що він нібито причетний до організації “агітаційної піраміди” для фальсифікації результатів виборів. 21 лютого СБУ про викриття “виборчої піраміди” під керівництвом депутата, яка працювала у низці регіонів України і мала на меті забезпечити конкретному кандидату перемогу на виборах. Своєю чергою Тимошенко звинувачує Порошенка у створення “виборчної піраміди” і судиться з президентом через незаконну агітацію. “Скуповувачем” голосів для Порошенка в “Батьківщині” “призначили” заступник глави фракції БПП у парламенті Сергія Березенка. Те, що Березенко фігурує у кримінальних провадженнях щодо порушень виборчого законодавства, підтвердив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Березенко вимагає тепер від Авакова вибачень. Спіймати на гарячому “незаконних агітаторів” Порошенка правоохоронці намагалися у Сумах. І ще один удар по табору Порошенка – оголошення Інтерполом у розшук його партійця бізнесмена Олександра Грановського.
У “Батьківщині” СБУ нещадно критикують, звинувачуючи в прикритті передвиборчих махінацій влади, натомість Авакова вихваляють, мовляв, от він – гарант чесного волевиявлення. На питання, чи є домовленості з Аваковим Тимошенко, щоправда, відповідати не захотіла. Аваков запевнив, що не укладав політичних союзів з Тимошенко. Щодо Порошенка, то сказав, що конфлікту з ним немає, але й про соратництво не йдеться. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков також анонсував провокацію проти нього ж. Тож чекаємо продовження.
Закон і бізнес
Політики працюють на результат. Марно гроші витрачати нікому не хочеться. А виборча кампанія сповна окупиться лише безумовному переможцю. За підрахунками громадського руху “ЧЕСНО”, для кандидатів, які вийдуть у другий тур витрати стартуватимуть від 50 мільйонів доларів. При цьому найбільші витрати лишаються в тіні.
Держава ж все бореться з тіньовою економікою. Якраз дійшли руки до ФОПів. Мінсоцполітики хоче заборонити бізнесу оформляти співробітників як фізичних осіб-підприємців. Нібито, ініціатива стосуватиметься лише роботодавців, які мінімізують свої платежі до держ бюджету. Обидві сторони – й держава, й бізнес,очевидно, вельми “цінують” один одного так, що про взаємну довіру годі мріяти. Тож бізнес збурився. Представники бізнесу виступили з різкою критикою відповідного законопроекту. Бо прийняття рішення щодо кваліфікації цивільно-правових відносин як трудових залежатиме від рішення контролюючих органів. Бо такі норми можуть бути використані інспекторами праці для зловживання своїм службовим становищем. Уряд наполягає, – хоче легалізації трудових відносин. І, о передвиборче диво, и участь в обговоренні ініціатив щодо діяльності ФОП, які сплачують єдиний податок, має намір взяти Президент. Щоб не допустити утисків у роботі підприємців, зокрема ІТ-сектору. Дарма, що це компетенція уряду.
От куди Президент публічно не втручається, так це в справи євробляхерські. Проблема суперечлива. Вгодити більшості ще й собі не на шкоду нереально. 22 лютого завершився пільговий період розмитнення автівок з іноземною реєстрацією. Маємо такі офіційні цифри. За час пільгового періоду для розмитнення євроблях було зареєстровано понад 100 тисяч старих автівок. Їхній середній вік складає 14 років. Станом на 25 листопада минулого року в Україні перебувало близько 640 тисяч нерозмитнених авт. Нині розмитнено лише шосту частина з них. Загалом митники прозвітували про 195,2 тисячі оформлених “євроблях”. Понад 12 млрд гривень податків сплачено в бюджет їхніми власниками. Топ-3 найдорожчих “євроблях”, розмитнених за пільговою ставкою: Porsche 911 Turbo S, 2013 р.(митна вартість – 83,1 тис. доларів+766,1 тис. грн податків), Porsche Cayenne S, 2018 р. (митна вартість – 76 тис. доларів+ 705 тис. грн. податків), Bentley Flying Spur, 2014 р.(митна вартість – 74,5 тис. доларів+727,9 тис. грн. податків). Та більшість “євробляхерів” стверджують, що купували авто “на останні гроші”, та нарікали, що не в змрзі сплатити податки. Ті, хто так і не спромігся оформлять українську реєстрацію, до 24 травня поточного року мають вивезти їх з України. Або ж продати на запчастини.
Трохи шоу-бізу.
Буквально пара новин. Новина перша. Спікер виборчого штабу коміка Володимира Зеленського (того, що збирався на колінах налагоджувати діалог з Путіним) Дмитро Разумков розумніший за кандидата Зеленського. Днями в розмові з журналістами Разумков сказав, що у його шефа немає відповіді на питання, як завтра закінчити війну.
Новина друга. Про Євробачення. Показова. В тому сенсі, що показала багато чого цікавого, що, начебто, й ряду ніякого до конкурсу не мало. Суспільне мовлення, яке несе остаточну відповідальність за вибір представника України на пісенному конкурсі має ухвалити рішення. Але рішення це вже не матиме особивого значення. Бо у фіналі опинилися артисти так чи інакше пов”язані з країною-агресором РФ. Особливого в цьому вони нічого не вбачали. В національному відборі перемогла MARUV, яка має концертну діяльність у Росії. Громадський рух “Відсіч” поширив заяву, в якій твердить, що троє з шести фіналістів нацвідбору на “Євробачення” (MARUV, YUKO, ANNA MARIA) – “відверті колаборанти”. Віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко у Твіттері написав, що артисти, які гастролювали в РФ або не визнають територіальної цілісності України не можуть брати участі в фіналі національного відбору на “Євробачення-2019”.
Ті ж, хто голосував, очевидно, думають інакше. Або ж – взагалі не думають.
