Автор Микола Малярчук

У Вінніпезі пройшли минулої неділі місцеві вибори. Навіть не пройшли, а закінчилися, бо виборчі дільниці працювали цілий тиждень. Я, як людина аполітична в Канаді, наведу деякі спостереження. Агітація буває різною. Ходять по хатах, агітують та роздають рекламки. Зовнішня реклама малого формату скрізь і всюди. Тільки ніхто не ліпить по будинках. парканах та стовпах чи “одного кандидата на другого.” Тут культура…  Хоча бачив рекламу одного кандидата по всій вулиці, як у нас На 500 метрів 53 мінібанери! І вся агітація висить чи стоїть до, під час і після виборів. І правда, кому вона заважає, крім ОПОРИ та КВУ? Голосують у торгівельних комплексах. Без дверей, поліції та спостерігачів. Зайшов до дільниці, заглянув до імпровізованої кабінки. Лазив хвилин п`ять, поки не підійшов хтось з членів комісії з питанням, чим може допомогти. Не отримавши ніяких прохань відійшов…і я пішов. Скільки нам іти до такого стану виборів? Не йде мова про політичні дебати чи протистояння. Питання технічне. Знайомий українець сказав, що це тому, що люди тут відчувають себе соціально захищеними державою та взмозі отримати вигоди для життя. Без злоби та жлобства, як на загал. Мо` то і правда.