Автор: Ярослав Демченков
Щойно повернувся з Центру Києва, зайшов подивитися, що відбувається на Майдані.
Під монументом Незалежності встановили звукопідсилююче обладнання, намет та розпалили багаття, стоїть до 100 людей, з колонок лунають заклики збиратися на Майдан і не вживати алкогольні напої. Підвезли машину з дровами, яку з десяток хлопців почали відразу розвантажувати. Стоїть декілька патрульних автомобілів.
Це все дійство нібито нагадує час, коли ми збиралися на Євромайдан, але лише нагадує.
Головна різниця між Євромайданом і зібранням цього дня під монументом є те, що 2 роки тому ми зібралися заради європейської країни та продемонструвати гідність, а цього разу зі сцени линають заклики проти всього та серед людей відчувається жадання продемонструвати силу.
Заради – проти; Гідність – сила.
І ця різниця дуже відчувается.
Зрозуміло, що є велике розчарування від того, що ми маємо після 2 років Другого Майдану, але Третій Майдан, на моє переконання, це шлях в нікуди та козирна карта російському агресору, який жадає в Україні реалізувати молдовсько-придніпровській сценарій тільки з більшою кров’ю, бо ми його дістали своїм спротивом.
Але “спротив”, який сьогодні намагалися демонструвати молодики розбиваючи приватну власність компанії, що асоціюються з Росією, є нічим іншим, ніж гра в команді російського агресора.
“Спротив”, який сьогодні намагаються організувати на Майдані збираючи так званий “Третій Майдан” – це є розшарування досі нестабільної ситуації всередині країни, і пока в цьому я не бачу нічого іншого.
