Захід нам не допоможе

Кирило Прізвищенко

Захід нам (не) допоможе

2 дні тому Туреччина напала на Сирійський Курдистан. На середньому сході спалахнула нова війна, на тлі якої в перспективі війна світової коаліції з ІДІЛ може здатись дрібною штовханиною. Авіація, артилерія, танки, РСЗО. Десятки вбитих, сотні поранених, знищена бронетехніка і 60000 біженців – за перший же день! Українці мало цікавляться геополітикою і ця бійня не стане виключенням.

Проте, на відміну від інших далеких і заплутаних протистоянь мусульманського світу, конкретно це нам дуже близьке. Багато аналогій і паралелей становища курдів і становища українців, сподіваюсь, зможуть нам багато чого прояснити. Адже дурні вчаться на своїх помилках, а розумні – на чужих.

Почну з контексту. Курди, це найбільша бездержавна нація сьогодення. 30 мільйонів курдів вікакми живли на території Іраку, Ірану, Сирії і Турречини. Їх регіони проживання називаються курдистанами. Тут і далі мова піде про Сирійський Курдистан – регіон на півночі Сирії, де курди становлять більшість населення. Після початку громадянської війни в Сирії, у урядових військ з’явилось багато різної головної болі. І користуючись нагодою, курди де-факто створили незалежну державу – Рожаву. Потім в гру включились США, які зробили на них ставку. Адже курди боролись проти обох ворогів Америки: ІДІЛ і САА – урядових військ Сирії. Як ми знаємо, союзником Асада, президента Сирії, є Росія і Іран. За їх допомоги, за декілька років Асад відновив контроль над територієї країни. Не “реінтегрованими” лишились лише два регіони на півночі: під контролем про-турецьких сил і Курдистан. Багато сирійців сповідують іслам сунітської течії. Що ставить їх в перманентку незадоволеність шиїтським урядом Асаду. На релігйних розбіжностях в середині Сирії спочатку добре зіграла ІДІЛ, а пізніше Туреччина, які обидві є суннітськими. Турречина забезпечувала і озброявала свої проксі, що допомогло їм зберігти до сих пір контроль над певними невиликими територіями. А від знищення курдів сирійські війська зупиняла Америка, яка мала на їх території свою армію і військові бази. Так можна стисло і спрощено описати ситуацію в Сирії, яка була актуальна до позавчорашнього дня.

А тепер про аналогії з Україною. Ще тиждень тому всі факти говорили про те, що США буде і надалі захищати курдів. Багато років їх армії бились пліч-о-пліч. Американці тренували курдську армію, забезпечували їх зброєю. І славетні Джавеліни курди отримали задоовго до українців. Курди є ворогом усіх ворогів США. А також Туреччини, члена НАТО. Проте саме останні місяці стосунки Вашингтону і Стамбулу дуже погіршились. Америка розірвала з Турречиною торгові угоди, відмовилась продати раніше домовлену зброю і навіть почала розмову про антитурецькі санкції.
Курди близькі заходу і ідеологічно. Вони багато в чому копіювали політичну ліберальну риторику, таку пошиерну в ЄС і США. Зокрема називаючи всі ворожі їм режими “фашистськими”, а себе позиціонуючи як останній бастіон антифашизму, демократії і прогресу на всьому середньому сході. З усіх розвинутих країн до них зтікався нескінченний потік добрвольців, що мріяли повоювати з “фашизмом” і тероризмом та розбудовувати демократію. Така оспівана Америкою гендерна рівність у курдів зазнала небаченого (по міркам середнього сходу) розмаху. Жінки Курдистану мали в усьому рівні права з чоловіками, в тому числі воюючи з ними на рівних. Чисельні західні фанати з усіх усюд оспівували курдських жінок-солдат, як новітніх амазонок.
Релігійно курди теж є білими воронами сходу, адже окрім традиційного ісламу, багато хто з них сповідують атеїзм і місцеве язичництво.
І навіть такий красномовний маркер “прогресу”, як рух за права секс-меншин не оминув Курдистан. Райдужні прапори ЛГБТ, що майорять над шанцями і танками – сюрреалістична картина для ісламського світу, та не для Рожави.

Мовчазною згодою курдів підтримував увесь ЄС. І яро висловлювався в їх підтримку певно найбільший геополітичний союзник США – Ізраїль.
Як сказав колись один президент США, “Наш геополітичний супротивник №1 це Китай, №2 це ісламський тероризм і №3 це Росія”. Проти курдів ІДІЛ і всі інші ісламські терористи – геополітичний ворог США №2. Проти курдів Іран, з яким США балансують на грані війни. А також Росія – конкурент штатів №3.
Всі факти, частину з яких я навів, в унісон говорили – Америка буде підтримувати Курдистан. Ніщо не передвіщало протилежного. Проте…

9 жовтня 2019 регулярна Турецька армія вторгалсь в Сирійський Курдистан. О 16:00 розпочалась операція “Джерело миру”. Одна з найсильніших армій планети залізним катком суне по своїм ворогам. Курди благають світ про допомогу, мирне населення тікає, армія вже оточена в котлах довкола великих міст. Дамаск, Москва і Тегеран дивляться новини, радіють і хрустять попкорном – їх ненависні вороги утилізовують в промислових масштабах чужими руками. Ізраїль і ЄС закликають Ердогана зупинитись. Європейські країни одразу припиняють продаж озброєння в Турреччину. Стамбул посилає всіх до біса. Франція терміново скликає раду безпеки ООН. ЄС намагається проголосити засуждження турецькій агресії, але… не виходить – США і Росія проти! США і Росія! Все.

Багатомільйонний народ і фактично незалежна країна, в яку роками США вливало мільярди зливається за один день. І, скоріш за все, буде знищена впродовж тижня.

В Твітері трамп пояснив, чому США не воюватиме за курдів: “…Бо вони не воювали за нас в Другій світовій”! На перший погляд абсолютне ідіотське твердження, насправді є доволі прямим натяком: “Ми нікому нічого не винні. Ми з вами подружили і досить з вас”. У США є свої інтереси і її президент їх відстоює. Вони воюють за тих, за кого вигідно. І проти тих, проти кого вигідно. І якщо вчора було вигідно підтримувати курдів, а сьогодні стало збитково – то так тому і бути.

Весь цей довгий текст і писав з однією метою. Читаючи його ви певно вже зрозуміли, що політичне становище курдистану було значно краще за наше. Їм давали зброю, а нам не хотіли. За них воювала армія, а за нас ні. У них на теритрії стояли американські бази, але не у нас. Курди воюють проти того, проти кого і армія США, а ми лише з бізнес-конкурентом. Курди були свої в доску пацани, аж зі шкіри геть лізли, щоб показати які вони демократичні, прогресивні і толеранті. Нам до них ще далеко. І от проти них воює регулярна армія іноземної держави під своїми прапорами, а проти нас всього лише “анонімні” зелені чоловічки і “міцеве ополчення”. У них тотальна мобілізація, а у нас торгівля. У них війна, а у нас просто якась “антитерористична операція”. Турречина член НАТО, кандидат на вступ в ЄС. Але ЄС спромоглися лише в’яло “занепокоїтись”. І дуже скоро взагалі забуде про окупацію Рожави, як вчора забула про окупацію Кіпру. Курдів “ну просто не могли” злити. А нас можуть. То коли США стане вигідно дружить з Росією, як ви важаєте, вони дружитимуть?

Ніяка “світова спільнота”, ніяке “прогресивне людство” палець об палець не ударить за інтереси України. Все що вони роблять – в інтересах їх самих. І якщо ці інтереси збігаються з нашими – ми партнери. А якщо ні – звинйяте. Напишуть якийсь новий твій, наприклад що українці не воювали за США в війні за незалженсть і все. Хтось посміється з “тупого” Трампа/Меркель/Макрона. А нам буде не смішно.

А щоб такого не було, не варто живити себе рожевими ілюзіями. Ворожі війська з нашої землі не проженуть ні гейпаради, ні меморандуми. Тільки сильна армія, міцна економіка і рішуча дипломатична гра можуть захистити Україну від воргів. Звісно, не в твоїх і не в моїх силах це вирішувати. Та в наших силах обирати тих кому. І коли черговий політик захоче побудувати свою лінію на тезі “Захід нам допоможе”, ми зможемо згадати інших, кому він вже “допоміг”.

Facebook Comments
Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin

Супутні публікації