Кажуть, цієї суботи у Варшаву прибув один російський клоун з українським паспортом і посвідченням українського президента. Кажуть, що навіть провів якісь переговори і про щось важливе домовився. Про що він домовився?
Можливо, про зміни на українського-польському кордоні, які дозволять припинити систематичне порушення прав людини при перетині кордону? Ні, про це не домовлявся. Навіть тема ця не була публічно згадана, а саме це є болем і поляків, і українців. Можливо, російський клоун з посвідченням українського президента домовився про спрощення легалізації перебування громадян України у Польщі, щоб їм не доводилось роками чекати можливості легально працевлаштуватися? Ні, про це теж не йшлося. Можливо, йшлося про упорядкування ситуації з численними обманами українців у Польщі фірмами, бізнес яких саме на обмані грунтується? Наприклад, фірма Pronobel і надалі існує та рекрутує наївних буратін на нелегальну роботу у Німеччині… Ні, і про це ні слова.
Говорили або про високе (про газ) або про малоістотне для громадян України у Польщі (ексгумацію польських поховань в Україні). Я схильний довіряти фахівцю у цій справі, яким є Володимир В’ятрович, а він стверджує, що домовленості у Варшаві – на шкоду Україні. Бо після того, як Україна здала свої інтереси у відносинах з Польщею, доведеться точно так здаватися у відносинах з Угорщиною, Румунією та Росією. Ще один аспект: новий президент точно так як попередній, плювати хотів на місцеву громаду. Скільки б тут українців не було, керівники держави триндять одне і те ж, що вони будуть займатися створенням умов для повернення закордонних українців. Та невже ж ви не розумієте, що українці нині у Польщі, тому що ви нині при владі!!! Створення умов для повернення закордонних українців – це ваша відставка. Але ж, зрозуміло, що цього наразі не станеться. Тому ми тут чекаємо, поки ви собі поїдете до Ростова услід за Януковичем. Бо нині від новин з України відчуття, як після перемоги Януковича. Такі ж антиукраїнські заяви, вихід на свободу українофобів і злочинців, відхід на маргінес людей, для яких Україна щось означає більше, ніж просто територія, де мнєпарускікакасьльогше. Оновлення уряду відбулося за сценарієм, коли тих, кого українці хотіли б бачити в уряді і надалі, відправили у відставку,
Eugenia Kuznetsova Мені дуже прикро, що Уляни Супрун не буде в новому уряді, але я радію що така міністр в України була. Впевнена, що вона продовжить смалити. Нам дуже треба ці «люди з складним характером». Але зараз я просто по-людськи радію, що у колишньої команди МОЗ буде якийсь час вдихнути-видихнути, озирнутись, глянути, що вересень і що скоро бабине літо. Що павутинка летить. Що в гарбузів червоніють боки. Не думаю, що у цих людей за останні роки було цих моментів багато. #дякуюУляно
Натомість тих, хто уособлював все антиукраїнське, залишили. Аваков в уряді – це найбільше розчарування, причому це розчарування висловлюють з усіх боків. Чому цього українофоба і харківського Альхена залишили при посаді? – з розпачем питають люди з мозком. Відповідь від новоспеченого прем’єра Гончарука прозвучала якась невпевнена і малозрозуміла. Відомий журналіст, завжди якісно і вчасно поінформований Володимир Маркович Бойко (це він перший свого часу приніс звістку про відсидки Януковича), має слушну пораду стосовно того, як «чорта» Авакова виелімінувати з урядових лав. Все просто і легко – є доказ, що міністр внутрішніх справ не знає державної мови і не може нею користуватися. Ось що з цього приводу пише Володимир Бойко:
«Якщо хто захоче оскаржити до Верховного Суду постанову Верховної Ради України про призначення Авакова міністром внутрішніх справ, підказую, як це зробити. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» членом Уряду може бути виключно людина, яка володіє українською мовою. Достатньо буде до адміністративного позову докласти відеозапис виступу Авакова в Оболонському суді по «справі Януковича» (Арсен Борисович відмовився тоді давати свідчення українською через те, що нею не володіє, натомість виступав, як він сказав, «слобожанською мовою») – і чесні та непідкупні судді, на яких ніяк не впливає Офіс Президента, винесуть законне та обґрунтоване рішення.»
За кількістю російськоорієнтованих депутатів та урядовців (тобто, в житті російськомовних) нинішній парламент мабуть переважає навіть часи Януковича. Особливо цинічним ударом по Україні видається призначення на посаду міністра культури відвертого українофоба Бородянського. Канали, якими він керував впродовж останніх років – це найпотужніша антиукраїнська зброя. Саме вона приготувала грунт перемоги людей, для котрих Україна нічого окрім території для заробляння бабок не означає. А їхньою меркантильністю користуються росіяни, для яких саме існування України неприємне. Загалом, ситуація дуже сумна.
Oleksandr Snidalov · Новий уряд в цифрах: СПАДКОВІСТЬ УПРАВЛІННЯ — 55% Найбільше членів нового уряду об’єднує те, що більшість з них (55% або 10 урядовців з 18) були на держслужбі за попередньої влади. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО — 50% Другим за потужністю об’єднавчим фактором є досвід роботи в NGO. Його мають 50% або 9 урядовців з 18. Найбільша кузня кадрів — BRDO, яка делегувала трьох урядовців. ЗАХІДНЕ МИСЛЕННЯ — 44% Також суттєвим є вплив на уряд західного мислення через освіту, здобуту за кордоном (США та ЄС), якою можуть похвалитись 44% або 8 урядовців з 18. ДОРОГУ МОЛОДИМ — 39% Відразу кілька вікових рекордів побито у цьому складі уряду, а все тому що 39% або 7 урядовців з 18 мають 35 років або молодше. (Я як порахував — відразу відчув себе старим нездарою). ДИНАСТІЇ — 30% Дещо слабшим але все ж досить значимим є для нового уряду династична елітарність його членів. 30% або 6 урядовців з 18 є дітьми старих еліт. ЛОБІЮВАННЯ — 30% Також 30% або 6 урядовців з 18 пов’язані з великим капіталом і знаходяться в зоні ризику стосовно лобіювання інтересів цього капіталу. БІЗНЕСМЕНИ — 28% Безпосередньо з бізнесу, без досвіду держуправління, на міністерські посади прийшло 28% або 5 урядовців з 18. ДІЯЧІ РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ — 28% Також 28% або 5 урядовців з 18 публічно підтримували і брали участь в Революції Гідності. ЗЕ КВАРТАЛ — 5.5% 5.5% або 1 урядовець з 18 пов’язаний зі студією 95 Квартал.
Можна, звичайно, радіти оновленню влади, але, на мою думку, без будівництва першого поверху, другий поверх не збудуєш. І україномовність та україноорієнтованість урядовців та депутатів на мою думку, є цим першим поверхом і фундаментом. А потім вже все решта. Погодьтесь, фахівець на посаді міністра, як він є прихильником русского міра, нашкодить країні більше, ніж україномовний нефахівець. Бо фахівець ухвалюватиме рішення, позитивні для ворога і так уже було багато разів у нашій історії. Янукович – добрий управлінець. Просто, будучи залежним від Росії, він працював на її користь.
У кого схожі відчуття – ми з вами однодумці і мусимо готуватися до часу, коли нам з вами доведеться займатися деокупацією країни. Ми зараз далеко одні від інших, однак нас об’єднує спільне бажання бачити Україну не просто територією, а країною вільних людей, де говорять своєю мовою і де гості поважають мову країни перебування, а не користуються мовою окупанта. Рано чи пізно а така потреба буде і ми мусимо бути готові до цього моменту, коли українці перестануть довіряти країну совкам. Для цього підтримувати один одного. Україна переживала і гірші часи. Я вірю у те, що все буде добре. Попри те, що нині для цього немає жодних підстав. Цей текст прошу сприймати не як стогін, а як заклик до дій. Якщо, наприклад, у мене на стіні ви бачите лінк на щось, що може бути корисним іншим – не соромтеся його поширити. Точно так я у відповідь поширю лінк на ваші товари чи послуги. Я працюю у сфері інформації. Що більше у мене буде читачів глядачів та слухачів, то сильнішим я буду, а отже сильнішими буде вся група однодумців. Стогнати є кому. Давайте рухатись до мети.
Далі пробіжуся по інших подіях минулого тижня, вартих того, щоб про них пам’ятати. Найважливіше – продовження дискредитації традиційних українських масмедіа. Повідомлення про те, що ув’язнені Росією українці відпущені і летять додому змусило батьків та родичів полонених прибути в аеропорт – зустрічати. Це виявилося качкою. Як свого часу заява про відставку Богдана чи ще щось таке. Фото у фейсбуку поділилася відома громадська активістка і експерт з питань соціальних комунікацій Наталія Зубар
·та прокоментувала це фото так: “Це фото на пам’ять про одну з найбільших проблем укрмедіа – ланцюгові передруки без перевірки джерел. Тут явно видно що першоджерело фейку видалене, а скільки їх невидалених і неперевірених гуляє інтернетом? Рябошапка звісно винен і має визнати свою провину в поширенні дезінформації. Але більша провина на медіа, які навіть не подумали перевірити першоджерело. На уніан це все і зараз стоїть як пам’ятник відсутності журналістських стандартів. Ця новина з дотриманням стандартів могла виглядати так. “Рябошапка поширив такий то пост.” Все. Крапка. #infohealth””
На мою думку, єдиним журналістським стандартом, який нині дотримується в українській журналістиці є:
«Мені треба родину годувати». Це не український винахід. Але під цим гаслом, яке стало в Україні журналістським стандартом, робляться найгидкіші антиукраїнські, антижурналістські речі. Найгірше, що люди, з якими я відверто про це говорив, не вважають це проблемою і не бажають це обговорювати. Просто відмахуються. Вони вважають, що за роботу на каналах Медведчука чи Ахметова їм не загрожує жодне покарання у майбутньому. Можливо, вони мають рацію?
Поряд з перетворенням українських масмедіа на джерело фейків і зборище безвільних колаборантів, голів, що говорять, віртуальна реальність для масового інформаційного окучування електорату створюється з особливою ретельністю. Фільм до 100 днів президентства Зеленського – доказ цьому
Natal’iya Zubar: «Подивилася нове кіно виробництва Кварталу 95 “100 днів президента Зеленського”.
В ролях другого плану – три перших президенти України, ролі – співають дифірамби і розказують як все складно. Наступне кіно анонсоване через рік. З такими фільмами його рейтингу не загрожує нічого. Реальність не матиме значення. З усіх мистецтв найважнішим є кіно. (с) Для управління емоціями людей. А для управління економічними процесами є держава в смартфоні Коломойського.”
Кілька повідомлень від сусідів. У Росії Путін кудись поїхав і купив там морозива, прикидаючись звичайним громадянином Росії. Абсолютно випадково, продавщицею морозива виявилася та сама жінка, що у неї Путін купував морозиво у іншому місці кілька років тому. Росіяни з мозком з цього пожартували.
У Варшаві прорвало каналізацію. Партія PIS( яка виграла вибори парламентські, але у Варшаві програла, бо варшавяки гидують лицемірами з PiSу) намагається скористатися фекаліями, що виливаються у Віслу впродовж останніх днів для послаблення позицій конкурентів у столиці. Для цього по усіх провладних медіа тема аварії на колекторі уже кілька днів є номером один. Чому Трасковський мовчить? Чому не просить допомоги уряду? Чому не надає інформації про стан справ і про заходи, які вживаються?
Ось відповідь Трасковського. Теж з провладного каналу. У ютубі не знайшов іншої відповіді Трасковського. Раз я не знайшов, хоча ж шукав, то чимало інших варшавяків теж не знайшли.
Це означає, що інформаційно влада Варшави програє. Але подивимось, як це відобразиться на результатах у Варшаві. Вибори не за горами. Доповнюйте цей текст своїми коментарями. Запрошую до співпраці авторів текстів, звуків, сюжетів. Мусимо створити редакцію українського медіа, яке відповідатиме потребам людей з мозком. На противагу медіа, що працюють для шлунків з ніжками і вважають, що це правильно.
