Між рівнем шкільних знань українських студентів і студентів з інших країн – прірва – професор Університету Варшавського

DSC_0273Польща реально потребує українських студентів, але поляки у цьому не зізнаються. Звичайно, як сказав у розмові з «Радіо без цензури» професор полоністики університету варшавського  Piotr Garncarek, на вулицях студентів ще не ловлять, але українські студенти мусять обирати польські ВНЗ, тому що диплом польського ВНЗ – це диплом який визнається у всій Європі. А крім того, це ще і знання.  Тому сміливо йдіть у польську амбасаду чи на сайти польських університетів і залиште продавців дипломів в Україні без їхнього підлого бізнесу.  Переклав тільки те, що, на мою думку, є важливим. Якщо комусь цікаво послухати чи подивитися  повністю – файли звуку і відео до вашої уваги.

КОР: Пане професоре, чи є різниця між студентами з України та студентами місцевими або іншими студентами-іноземцями? Як вони тут почуваються? Чи вчаться, чи, як в Україні, планують просто купити диплом?

Гарнцарек:  Купити диплом у нас неможливо. Якби щось таке сталося – медіа і прокуратура зробили б з тим порядок  Думаю, що польська освіта є вільна від корупції. Звичайно, не можна говорити про сто відсотків, але рівень цієї проблеми у Польщі на порядок нижчий ніж в Україні.  Стосовно питання, чи українські студенти чекають… Ми працюємо за світовими стандартами, згідно освітніх приписів ЄС,  Тут немає чого чекати –  доводиться просто вчитися.

КОР: Але, чи відповідають цим стандартами студенти з України? Прошу порівняти їх з місцевими та студентами з інших країн

Гарнцарек:  Не йдеться про те чи є студент українцем, чи є поляком, чи з іншої країни. Йдеться про те, чи має молода людина належну мотивацію і навики до навчання у вищій школі. Перша проблема – проблема мови. І тут варто сказати, що студентам з західної України легше дається навчання, оскільки вони мають польську мову на слуху.  Студентам з центральної чи східної України це складніше, особливо ж коли йдеться про факультети технічні.  Хімія, фізика, медицина потребують вищого рівня знання мови, знання спеціальної лексики.  Водночас, інтелектуальний потенціал – справа індивідуальна.

КОР: Можливо  існують речі, які студентам іноземцям варто знати, щоб легше пішло навчання?

Гарнцарик: Польща не є екзотичною країною, але бачу, що студенти з України, які прибувають на навчання у Польщу, відкривають широко очі.  Я співпрацюю з багатьма українськими ВНЗ і можу говорити про те, що це два різних світи.  У нас щоразу є менше ВНЗ з низьким рівнем навчання, натомість в Україні дуже велика різниця між рівнем одного ВНЗ та іншого. Також існує прірва між рівнем шкільних знань між студентами з України та студентами з інших країн, що вчаться у Польщі. Друга проблема стосується вихідців з Радянського Союзу.  Ці діти отримують атестат на рік раніше від поляків. І така дитина потрапляючи у іншу країну і почувши від батьків, що вона уже є дорослою – нерідко проявляє себе не як доросла.

КОР: А можете навести приклади?

Гарнцарек: Один студент нарікатиме на життя, інший – працюватиме напружено як студент, працюватиме десь для заробітку грошей на прожиття. Часто зустрічаю молодих людей з України в університеті, які нарікають замість ставати дорослими. Водночас, це стосується не лише українців. Питання індивідуальне, як і все інше у цій сфері.

КОР: Що робити молодій людині чи батькам у разі, як вони вирішили вчитися у Польщі

Гарнцарек: Чимало можливостей відкриваються для українців, які мають польське коріння. У дипломатичних установах в Україні дадуть усю потрібну інформацію. Для цього вони, власне, існують. Посередники у цій сфері не потрібні. Українські студенти – це найбільша група студентів-іноземців у польських університетах.  Ментально українським студентам не важко адаптуватися у польському середовищі.  Особливо ж з тієї частини, яка колись була частиною Польщі і має спільну з Польщею історію, яка нас єднає

КОР:Думаєте, що того, що єднає більше ніж того, що роз’єднує, бо не всі у Польщі так думають як Ви

Гарнцарек:  Ми, хоча і були у східному блоці, але ми ніколи не були радянською республікою і ідеологічно ми все ж таки були вільнішими завжди. Але якщо відкинути ідеологічні, політичні речі, то, думаю, молоді люди нової генерації знайдуть спільну мову по дорозі до знань.

 

Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin

Супутні публікації