Огляд тижня: домовленості в нормандському форматі та їх реалізація; гучне затримання підозрюваних у вбивстві журналіста Шеремета; деяким нардепам знову «муляє» українська мова; українці з-за кордону продовжують переказувати рекордні суми в Україну, а українські міністри просять підвищення зарплат

Автор Міла Грушник

Припинити вогонь на Донбасі та обміняти усіх утримуваних до кінця року, розвести війська  на ще трьох ділянках лінії розмежування до березня 2020-го. Такі домовленості зафіксовано в офіційному підсумковому комюніке саміту   лідерів країн “нормандської четвірки”, що відбувся в Парижі.

    

 Саміт відбувся вперше з 2016-го і його ймовірність залишалася під сумнівом до останнього. Лідери України, Нмеччини, Франції та Росії таки сіли за стіл переговорів, однак,  з результатами «посиленьок» на найвищому рівні досі не все зрозуміло.  Президент Володимир Зеленський твердить, що в процесі перемовин наполягав на контролі Україною кордону на Донбасі до проведення місцевих виборів. Але, каже,  Путін у відповіль нагадав про можливість отримання Україною дешевшого на 25% газу та констатував, що Росія хоче виконання мінських домовленостей, де написано що Україна починає встановлювати контроль над кордоном на наступний день після проведення місцевих виборів. Дискусію цю рішили продовжити через 4 місяці у тому ж нормандському форматі. А поки на Донбасі окупанти продовжують стріляти і вбивати українців а, начебто, таки готують списки на обмін полоненими.

    Повернувшись додому (не спішно, затримавшись, як припустили ЗМІ в Парижі з туристичною метою) Зеленський понарікав, що  ніколи не підписав би Мінські угоди, на які пішов екс-президент Петро Порошенко у 2015 році. (ДБР вже встигло й відкрити провадження проти Порошенка за обвинуваченням у держзраді під час підписання Мінських угод. Автор подання традиційно Портнов).   Та надвечір п’ятниці  Президент несподівано вніс до Верховної Ради проект закону про внесення змін до Конституції  щодо децентралізації влади. Тексту, щоправда, поки на загал не представили…  І наче ж про жодні домовленості щодо конституційних змін заради, очевидно,  нових повноважень для окупованого Донбасу не повідомлялося…

   А на виконання домовленостей саміту цього тижня парламент  продовжив на рік дію закону про особливий статус Донбасу. Документ передбачає, що порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу набуває чинності тільки після виведення всіх незаконних збройних формувань та їхньої військової техніки з території України. З ухваленням конституційних змін, ці умови можуть втратити актуальність.  Наявність монобільшості в парламенті робить цю перспективу вельми реальною.

     Завдадити такому розвитку подій можуть хіба що наполегливі опоненти. Цікаво, але у високополітичних колах особливо ніхто не пручається. Обурюються переважно окремі верстви соціуму, доволі нечисленні, як видається. Влаштовані такими представниками масові протестні акції супроводжували  поїздку Зеленського в Париж. Під офісом Президента  кілька днів тривала акція «Варта на Банковій». Учасники вимагали від президента не поступатися інтересами України, незважаючи на тиск з боку інших держав. Акції  відбулися і в деяких регіонах. Згодом керівник Офісу президента Андрій   Богдан поскаржився, що акції, які креслили президенту,  “червоні лінії”  лише заважали перемовинам в Парижі. Масові активності біля Офісу Президента влада вирішила пере спрямувати у комфортне для себе розважальне русло – там заливають ковзанку.  Катання на ковзанці буде безкоштовним, однак оренди ковзанів поруч не передбачено.

    «Шоу на льоду» ще попереду.  Нині ж інший резонанс.  Вбвивство журналіста павла Шеремета розкрите! Принаймні, про це на брифінгу за участі міністра Авакова і президента Зеленського заявили правоохоронці. Чини звітували, а тим часом відбувалися обшуки й затримання підозюваних (які  так само перетворилися в шоу через присутність численних журналістів, в чому, очевидно, були зацікавлені правоохоронці, які надали таку можливість ЗМІ). Поліція повідомила про щонайменше 5-х підозрюваних у скоєнні вбивства. З них трьох затримано: медсестру  парашутно-десантного батальйону Яну Дугарь, лікаря й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта й добровольця Андрія Антоненка. Дугар, військова медсестра 25-го батальйону повітряно-десантних військ, за даними  слідства, фотографувала розташування камер відеоспостереження біля місця  проживання Шеремета.   Кузьменко, хірург у Науково-практичному центрі дитячої кардіології та кардіохірургії, волонтерка, допомагала військовим на Сході, на думку слідства, привела в дію  вибухівку. Організатором убивства слідство вважає музиканта і добровольця Андрія Антоненка. Він, начебто, скоїв злочин, захопившись ультра-націоналістичними. За даними  слідства Кузьменко разом з Андрієм Антоненком закладала вибухівку.    Ще двоє фігурантів справи  подружжя добровольців Владислав та Інна Грищенки зараз під вартою в рамках іншої кримінальної справи.

     Затримані всі обвинувачення відкидають, – про це вони заявили під час судових засідань з обрання їм запобіжних заходів. Заходи ці обирав  одіозний суддя печерського райсуду Сергій Вовк.  Той самий, який судив Луценка, знімав із розшуку Онищенка, відпускав фігуранта у справі про вбивство «Сармата», стягував 7 млн. з Мінюсту на користь Портнова, сприяв схемам Київської мерії щодо незаконного  будівництва.

      Представлені широкому загалу обвинувачення базуються на  відео з вуличних камер та записах розмов. Про замовника в оголошених підозрах жодного слова. Суспільство неоднозначно сприйняло такий подарунок від влади – вже раніше анонсоване   президентом розкриття вбивства Шеремета. Навіть мати журналіста скзала, що не знає, чи вірити у причетність затриманих осіб до вбивства її сина і боїться, щоб у цій справі не постраждали невинні. В соцмережах ламаються списи: можуть бути вбивцями затримані, чи це лише вистава Авкова заради утримання влади. І лише одиниці ставлять питання по суті: наскільки законно оголошувати справу розкритою, вказавши пальцем на «вбивць», якщо їх такими не визнав суд? А на момент шоу-брифінгу навіть не були оголошені підозри фігурантам справи? Але українці звикли до показових затримань і влада, очевидно, навіть не думає, що знайдуться такі, які не «оцінять красу гри».

   Примітно, що якраз в день епохального «розкриття»  у Києві опинилися Російські пропагандисти. Знімальна група армійського каналу “Звєзда”, котрий донині під санкціями, прилетіла попрацювати в українську столицю. Кажуть, що начебто запросив їх особисто президент Зеленський. Весь шлях в Україну вони відзняли на камеру і показали в російському ефірі. Їх не зупинили ні прикордонники, ні СБУ.  А от журналістів російського НТВ вже вирішили в Україну не впускати.

   А в нас таки цікаво. Приміром, цього тижня поліція  відкрила провадження через бійку у Верховній Раді за статтею про насильство щодо державного діяча. Зачинщику екснардепу від “Свободи” Олексію Кайді повідомили про підозру. Суд відпустив його на поруки нардепів. Парламентська бійка відбулася навіть попри відсутність засідань. Тиждень не був сесійним. Інцидент стався  після засідання аграрного комітету, на якому мали розглядати правки до другого читання законопроєкту про запуск ринку сільгоспземель. Конструктивної роботи не вийшло. Засідання перенесли. А потім, через закон про землю і почубилися  у коридорі парламенту, депутат від фракції партії “Слуга народу” Андрій Богданець та кілька колишніх нардепів від партії “Свобода”. Серед них на відео, зокрема, видно Едуарда Леонова та Ігоря Мірошниченка.   

   Після бійок за землю,  можуть початися бійки за мову. Хто сказав, що ухваленням закону про мову поставлено крапку в мовному питанні? Нардеп від “Слуги народу” Максим Бужанський заявляє, що вніс до Верховної Ради законопроєкт про скасування закону про державну мову. Та поки закон про мову чинний і його норми втілюються:  через півроку запрацює Офіс Уповноваженого з питань захисту державної мови. Про це Уповноважена   Тетяна Монахова повідомила на своїй  першій пресконференції.   Найближчим часом має запрацювати офіційний портал мовного уповноваженого. Туди можна буде надсилати скарги про порушень у сфері  застосування державної мови. Закон передбачає, – ті, хто перебувають на роботі й виконують свої трудові обов’язки в державних чи комунальних установах, мають спілкуватися українською. За відмову спілкуватися українською  штрафуватимуть державних службовців, працівників органів влади.  За порушення закону працівниками сфери послуг штрафи накладатимуть на їхні компанії.  Іноземці, які хочуть стати громадянами України, мають скласти спеціальні мовні іспити зі знання української. 

    А тим часом громадяни України, які працюють за кордоном, лише за 10 місяців поточного року переказали   9,7 млрд. дол, до кінця року у НБУ очікують близько 11,5 мільярдів доларів. Для порівняння розмір кредиту  МВФ, заради якого Україна, зокрема,  підвищує комунальні тарифи та пенсійний вік. Україна домовилася з МВФ про нову трирічну програму співпраці, у рамках якої Київ може отримати 5,5 млрд дол. 

    А от українським міністрам на життя не вистачає. Деякі просять більшу зарплату, бо через відсутність “фінансової подушки” їм важко утримувати родини. Міністр Кабміну Дмитро Дубілет та міністр юстиції Денис Малюська вже «погрожують» звільненням через малу зарплату. Малюська скаржився, що отримує  29 тис. грн. і просить хоча б 80-т тисяч.  Кажуть, що прийшли з приватного сектору і не звикли до бюджетних зарплат. А чекати поки зростуть бюджетні, доведеться років 7 – не менше.  Міністр економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов похвалився, що Україна, хоч і відстає від Польщі, проте динаміка зростання  українських зарплат у декілька разів випереджає динаміку зростання зарплати у Польщі. І додав:  якщо ця динаміка збережеться (ЯКЩО!), то треба 7 років, щоб наздогнати зарплати сусідів. 7 РОКІВ!

Facebook Comments
Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin

Супутні публікації