Вашій увазі пропонується проект «Журналістика без маніпуляцій».

Проект розрахований як на студентів і школярів, які уже вирішили, що хочуть у майбутньому стати журналістами так і на професіоналів, котрі не можуть реалізуватися у професії, оскільки їхні медіа працюють як піаргенделики власників.  Приймаю до публікації тексти, звуки і відео усіма мовами світу окрім мови окупантів Криму і Донбасу, мови організаторів голодомору. Тобто, окрім російської. Проект передбачає практичну роботу, проведення майстер-класів для школярів та студентів з метою залучення їх до роботи  радіо- та тележурналістами на сайті «Радіо без цензури», створення власних проектів.

Впродовж 18 років роботи журналістом, звернув увагу на те, що випускники факультетів журналістики – страшенні конформісти і схильні до компромісів настільки, що це шкодить роботі. Що я маю на увазі? Коли, наприклад, я виявив, працюючи на “Радіо-Ера”, україномовну школу у центрі Києва, у якій не використовується українська мова – зробив про це матеріал. А випускник журналістського факультету і журналіст у другому поколінні – мій керівник – запропонував мені не займатися цією темою, бо його про це попросив власник медіа.  На факультеті журналістики цьому чоловікові не змогли пояснити, що у таких випадках журналіст мусить не поступатися власникові. Адже є правила роботи медіа  і цензура тут недоречна. Але ця людина погодилася з власником, щоб не втратити роботу. Оце і називається конформізм. Точно так, працюючи на телеканалі «ZIK», я зробив матеріал про профнепридатність поліції і мав у себе зйомку яка це підтверджувала. Але керівництво каналу запропонувало переробити сюжет так, щоб поліція не виглядала настільки безпорадно. А у іншому випадку я виявив у Львові вищий навчальний заклад, який за тисячу євро пропонував вступ до ВИШу без ЗНО. При цьому людина вступала до польського коледжу за документами, а «вчилася» у Львові. Через рік  брала фіктивну академвідпустку і потім переводилася у львівський університет.  Мені не дозволили у сюжеті згадати назву цього університету. І не дозволила випускниця факультету журналістики. До чого я все це? До того, що українські факультети журналістики не вчать студентів бути журналістами. Вони вчать БОЯТИСЯ,  Мені ж хочеться створити медіаресурс, де журналісти якщо і боятимуться чогось, то тільки брехні і лицемірства. Саме тому я пропоную починати займатися журналістикою з школи. Якщо ви бажаєте у майбутньому стати журналістом і нині вже маєте бажання і натхнення себе у цій справі спробувати  – пишіть про це на адресу [email protected] Я дам вам завдання, проконтролюю його виконання, пораджу, підкажу і опублікую ваші роботи на сайті «Радіо без цензури». Жодних обмежень стосовно тем і розмірів. Спочатку робота – потім усі зауваження. Зробіть так, як вважаєте за потрібне. При цьому думайте про людей, які, на вашу думку, це читатимуть чи дивитимуться.

Додатковим аргументом на користь співпраці з порталом “РБЦ” може служити той факт, що кілька днів тому, людині, яка писала для мене тексти на сайт видали шенгенську журналістську візу саме як працівнику “РБЦ”. Тобто, консульство однієї з європейських держав сприймає роботу цього порталу всерйоз, що, звичайно, дуже приємно і важливо.

Ще одна важлива перевага: коли ви вступатимете до ВНЗ для навчання на журналіста – у вас уже будуть публікації, про які знатиме Google.  А коли про журналіста знає пошукова система – роботу знайти набагато легше. Чекаю ваших листів. Не соромтеся, не бійтеся. Не святі горшки ліплять. Водночас, є пропозиція і для професіоналів

Запрошую до співпраці колег, яким не вдається реалізувати цікаві їм теми у межах їхніх медіа через корпоративні інтереси власників або інші причини, несумісні з журналістикою. Дуже прошу поширити цю інформацію.  «РБЦ» відкрите для тих, кому різноманітні медіацензори не дають можливості опублікувати текст звук чи відео. Наприклад, якщо хтось на «Радіо-Ера» зробив сюжет про московських попів типу Павла з Лаври, або Ляшка і Льовочкіна – він там ніколи не піде. Я опублікую. Можу під псевдонімом, якщо треба Якщо хтось з Радіо «Вєсті» чи газети «Сєгодня» чи будь якого іншого сепаратистського медіа (наприклад www.bigmir.net) зробив сюжет або текст про українофобію вчителів у центрі Києва – він там ніколи не піде. Я опублікую. Якщо хтось з «Дзеркала тижня» зробив сюжет про злодійства Гриценка на посаді глави міноборони – він там ніколи не піде. Я опублікую. Якщо хтось з ТРК «Київ» або з газети «Хрещатик» зробив сюжет чи текст про злодійства Непопа, Спасібка чи Кличка – там це ніколи не піде. Я опублікую. Якщо на каналі «24» хтось зробив якийсь сюжет про злодійства Садового – він там ніколи не піде. Я опублікую. Якщо на каналі «NEWSONE» зроблять правдивий сюжет про російських окупантів на Донбасі – він там ніколи не піде. Я опублікую. Якщо хтось у журналах  “Фокус” “Новий дєнь”, “Лизя” “Отдохні” “Кореспондент” “Власть дєнєг” чи іншого сепаратистського сміття іноземною мовою, напише текст мовою місцевого населення – він там ніколи не піде. Це неформат. Я опублікую.Якщо хтось з «Марс-ТВ» зробить сюжет про бездіяльність Володимира Гончарова у себе на окрузі – він на цьому телеканалі ніколи не піде.Я опублікую. Це ж стосується усіх регіонів, де з корпоративними інтересами власників змушені рахуватися ще більше ніж у центрі.  Чекаю матеріалів на електронну пошту. Прошу підтримки у розповсюдженні інформації про проект від журналістських профспілкових організацій та усіх, хто зацікавлений у тому, щоб журналісти нарешті отримали можливість працювати, як журналісти, а не підставки для мікрофонів.

Далі – трохи про випадки прихованої цензури. Попри те, що я – актор за фахом, уже 18 років працюю журналістом чи PR менеджером. Був і з одного і з іншого боку. Був у медіа, які працювали як PR агенція, залишаючи вивіску “медіа”. Був у прес-службі держструктури, яка працювала як PR агенція конкретної людини під вивіскою прес-служби. Робив іміджевий проект для абсолютної вурдалачки з Луганська, яка раптом вирішила стати укр політиком і вчила українську мову. Запускав проекти, зокрема і один міжнародний, теж вурдалацький (але завдяки мені він був менш вурдалацьким) Дехто з тих, кого я свого часу брав на роботу, нині уже сам бере на роботу інших. В усіх укр конторах слова “журналістські стандарти”, “неупередженість”, “об’єктивність” мені говорили тільки тоді, коли хотіли, щоб я перестав займатися тією чи іншою темою або подав її у варіанті, який не дратуватиме власника. Причому, усі ці слова мені говорили випускники інституту журналістики!!! Я, як міг, намагався цьому протистояти, а коли не вдавалося – звільнявся. Тричі звільнявся з “Радіо-Ера” саме з цієї причини. Тиждень тому мене звільнили з телеканалу ZIK після того,  як я запитав у випускового – Бориса Іванова  (працював на інтері перед тим) чи планує він змінитися на новому каналі, чи будуватиме Інтер на ZIKу?  Того ж дня мене зняли зі зйомки, а наступного  – запропонували звільнилися.   Попри те, що з певних причин, звільнити мене непросто, я написав заяву про звільнення, бо мене цікавить все ж таки робота журналіста, а не агітатора і пропагандиста під керівництвом колишніх працівників Інтера чи представників русского міра з Харкова.  Саме на такі випадки існує мій власний проект, де я даю слово усім, хто має що сказати і кому отакі “журналістські стандарти” совкових цензорів не дають можливості сказати це у рамках свого медіа. Проект тільки починається. Запрошую до співпраці. А коли ваші редакційні цензори вчергове ляпнуть вам про “журналістські стандарти” і “неупередженість” у ситуації, коли ви злодія називаєте злодієм, маючи на те всі підстави – роздрукуйте їм цей скетч. Він найкраще відображає “журналістські стандарти” у виконанні українських редакторів, продюсерів і власників медіа (одним словом ЦЕНЗОРІВ)

Цей портал існує за гроші читачів, слухачів, глядачів. У власника сайту, Олександра Івахнюка, завжди є можливість взяти гроші у одного спонсора і дути у його дудку, як це роблять більшість медіа стосовно своїх власників. Якщо ви бажаєте, щоб хоча б одне медіа у нашій країні працювало на читачів –  перекажіть гроші за цими реквізитами. Навіть мінімальна сума буде для авторів сайту свідченням того, що їхня робота потрібна і треба продовжувати у цьому ж руслі.

ПІДТРИМАЙТЕ УКРАЇНСЬКЕ!!! Карта Приватбанку 5457082280287793

PKO bank polski 30 1020 1097 0000 7902 0272 9754

Facebook Comments
Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin

Супутні публікації

Карта побиту від поліцеальної школи

РАДІО БЕЗ ЦЕНЗУРИ

Щодня о 21 годині за Варшавою слухайте про можливість отримання карти побиту через поліцеальну школу. 

Клацайте сюди

Мої особисті обрані
Послуги