Oleksandr ivakhniuk

“Постраждала від “Еліта-центру” виявилась простою мітинговою заробітчанкою. Має квартиру на вулиці Пчілки і підробляє, бо пенсія маленька…

Автор: Тамара Харчилава Вчора (7.11.2016) мені набридло, що постійно стикаюся з жінкою, яка всю весну виходила і казала, що вона потерпіла від “Еліта центр”. Я вирішила її сфотографувати і запитати, що трапилось, чому її більше не видно разом з іншими “елітовцями” по судах та адміністраціях.

“У нас немає національних меншин. Іноземці приїздять і стають чехами, отримуючи чеське громадянство”

Автор: Лариса Ніцой У Чехії в школах, ні в державних, ні в приватних, мову меншин не вчать. Ні два уроки, ні одна година, ні в якому вигляді, ви розумієте? Чи вчать у Чехії взагалі мови меншин? Вчать. Якщо хочеш, щоб твоя дитина не забувала мову дідів, можеш організувати приватний гурток і назвати його гордо «Мовна …

“У нас немає національних меншин. Іноземці приїздять і стають чехами, отримуючи чеське громадянство” Докладніше & raquo;

Будні рекрутера, або що таке відділ кадрів на оутсорсі?

Вирішив підійти до створення цього тексту по-новому. Як мені здається, фейсбучні пости, без редагування і у тому порядку, у якому вони були написані, теж будуть цікаві читачам сайту. Ну, а як не будуть цікаві, то я про це дізнаюся, глянувши на статистику відвідувань.

Хто такі заробітчани? Українці за кордоном чи раби в Україні на копійчаній зарплатні?

Пару днів тому до мене звернулася працівниця однієї окупаційної радіостанції з проханням дати контакти українців у Польщі, бо вона робить матеріал про заробітчан. Я їй пояснив, що українці у Польщі – не заробітчани. Заробітчани – це підставки для мікрофонів

У Варшаві читали вірші про кохання. І ще читатимуть

Вірші – як труси. У всіх вони є, але, по-перше, не всі наважаться їх показати, а по-друге, тільки у справжніх поетів цей показ виходить красиво, естетично. Послухайте. Щирість підкупає. Мурашки по шкірі!

Таксі на Бєлгород, або враження українки від українського Харкова

Авторка тексту – жителька Донбасу, що змушена була залишити свій дім через окупацію.  Імені свого просить не називати.  «Таксі на Бєлгарад! Таксі! Таксі на Бєлгарад!» Цією фразою вимовленою устами гундосого підтоптаного дядька, зустрів мене Харків.